До ніг Господніх радо припадаю.
У моїм серці Бог Святий воскрес!
Сльозами Його ноги обмиваю:
Христос воскрес! Христос Ісус воскрес!
І з Ним прийшло життя, воскресло,
І розколовся гріх навпіл;
У серці стомленім дзвеніли співом весни-
В Ісусі радість я знайшла, лиш в Нім.
Відкрились очі, тьма гріховна зпала.
Христос воскрес! В моїй душі воскрес!
Як Зірка вічна і як вічний спалах
З тих пір у серці Бог, Ісус живе.
Христос воскрес! Чи є ще більша радість?!!
Христос воскрес- Спаситель і Творець!
Христос воскрес! Це Божа вічна милість
Для всіх заблудлих, для усіх овець.
Христос воскрес! А чи в твоєму серці,
Мій друже любий, місце є Христу?
Відкрий Творцю своєму серця дверці,
Щоб міг пізнати Божу повноту.
Якщо неспокій на душі , тривога,
Якщо біда весь час тебе спітка,
Якщо тягар нести уже незмога-
Знайдеш спасіння біля ніг Христа.
Він ніжно любить й так тебе чекає,
Як ще ніхто на світі не чекав.
Він всім без винятку гріхи прощає
Й бажає Божим щоб дитям ти став.
Нехай Христос воскресне в кожнім серці
Й Його любов цвіте по всій землі.
Нехай же вічно у душі воскреслій
Любов Христова буде вічно жить!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4224 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Ты Ночь Мне Даришь... - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) …В Начале Зари, Косые Лучики Бледного (едва проглядывавшего сквозь Предрассветную Мглу) Восходящего Солнца, Казались лишь Робкими Бликами, которые то Прятались, то Метались по Небосводу как Игривые Озорные Дети, Временно оставшиеся без Родительского Глаза и Предоставленные Самим Себе в Это Прекрасное и Свежее Розовеющее Утро…
…Но Вскоре…, Лучики-Дети… Вдоволь Натешившись и Наигравшись… Осушили Слезы Ночи, Впитав в Себя Ее Силу и Скрытый Смысл…
…Жадно Выпив Утреннюю Росу Они превратились в Беспощадный Жар Величественного Света и Пламени…
…Тот Жар, который Уже НИЧТО Было Не в Состоянии Остановить или Задержать, хотя бы на Время…
…Да и Само Время, Не Желало Этого Делать…, ибо Оно Шло Вместе с Ним…
…Во След Нежному, Желанному и (Увы) так Мимолетно Растаявшему Утру, Вступал Будничный День…
…День, который Безжалостно Сжигал и Уничтожал Все То, что перед этим так Трогательно и Кропотливо Создавала Величественная Ночь…
…День, который Нёс Этому Миру - Заботу, Суету и Страдания…
…Но День, За Которым Следовало Освобождение, Созидание и Радость…
