З ким поділюся болем і журбою?
З Тобою.
З ким поділюсь пекучою сльозою?
З Тобою.
З одним Тобою розділю усе,
Що біль глибокий і печаль несе.
Що тисне серце й не дає спокою —
Розділиш тільки Ти зі мною.
І більш ніхто.
Ніхто не відізветься...
Кому потрібен біль чужого серця?
Всі люди немічні, у болях і жалях,
Самі віддати раді сум і страх.
І довго-довго смуток свій тяжкий
Ховають в шкаралущу сліз і мрій,
І кожен з них щодень, щоніч зоріє —
Коли ж то прийде той, хто зрозуміє!
А Ти, мій Господи, на всі мої жалі
Кладеш дрібок цілющої землі,
Що відкривала очі невидющим, —
І світ з'являється стобарвним і сліпучим.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Исповедь подростка - Лариса Попова Великий и Милосердый Творец Неба и земли, ЯВИ нам СВЕТ ЛИЦА Твоего, Отче!
Влеки нас и детей наших к Себе узами любви; привлеки нас к Себе, и мы побежим за Тобою; устреми нас к Себе, и мы будем радоваться и восхищаться Тобою, торжествовать о Тебе; ибо о чудесах и помышлениях Твоих о нас, кто уподобится Тебе, Благословенный? они превышают число (бесконечны).
Благодарим Тебя, Всевышний, что Ты посылаешь дух Богоискания на наши народы, правителей, на наши семьи, на наших детей, на детей Украины. Воистину, ВСЕ дети наши! стань КАЖДОМУ из них Папой; ибо ВСЁ возможно Тебе. Хвала и благодарение Тебе, Отец! Благословен Ты, Папочка, всякого детского сердечка! Слава Тебе. Аллилуйя. Аминь.
